11.07.2018

Віталій Лабуш: "Хто гальмує надходження до місцевих бюджетів?"

Віталій Лабуш: "Хто гальмує надходження до місцевих бюджетів?"

 

Майже рік пропрацював на посаді голови райдержадміністрації і увесь цей час разом з заступником та працівниками відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації у ході співбесід, нарад, робочих зустрічей та виїздів займались головним питанням - пошуком додаткових резервів поповнення місцевих бюджетів.

З депутатами сільрад та сільгоспвиробниками обговорювали умови співпраці з активізації своєчасної сплати до бюджетів податків і зборів, погашення податкового боргу зі сплати за землю та інші надходження. За результатами робочих зустрічей були укладені меморандуми щодо сплати орендної плати власникам паїв на рівні не менше 8% від нормативної грошової оцінки землі, повної сплати ПДФО в бюджет з виплаченої орендної плати за паї.

Аналізуючи проведену роботу, змушений констатувати, що здебільшого місцева влада не зацікавлена в тому, щоб хтось навів порядок в земельних питаннях, проводимо інвентаризацію, скільки платиться за землю, а скільки її обробляється. Деякі сільські голови та місцеві депутати майже самоусунулися від вирішення земельних питань, особливо в частині ставки земельного податку та орендної плати за землю, ставлячи мінімальні відсотки податків. Часто з'ясовується, що посадовці сільської ради та їх родини мають декілька земельних часток паїв та являються платниками податків. Тож, навіщо місцевим депутатам підвищувати ставки земельного податку та орендної плати за гектар? Що там благоустрій села в порівнянні з їх особистими бізнес-планами!

Натомість в Україні реалізовується реформа децентралізації і найближчим часом саме з місцевих бюджетів здійснюватиметься оплата комунальних послуг та утримуватимуться всі соціальні об'єкти, школи, дитячі садки, амбулаторії та ФАПи які поки що фінансуються з районного бюджету. Держава передаватиме субвенцію виключно на оплату праці працівників бюджетної сфери. А оскільки основними джерелами наповнення бюджету є ПДФО та земельний податок, то за ці кошти і будуть утримуватися всі об'єкти соціальної сфери.  До того ж, після об'єднання громад, до тих надходжень, які вже є, приєднається ще додатково 60 % ПДФО та плата за землі які знаходяться за межами населених пунктів.

Вже давно була б реалізована реформа децентралізації в районі, але на сьогодні місцеве самоврядування працює не в повну силу, бажаючи до останнього "пересидіти" якийсь час. Виборці, на жаль, не цікавляться, куди витрачаються кошти місцевого бюджету. Тому й не робиться нічого в громадах, адже їм нічого не потрібно, не потрібно оформляти документи людям на  отримання дотації на тваринництво, не потрібно утримувати школи і дитсадки, ФАПи, тому що вони фінансуються з районного бюджету, а депутати сільських рад їх при цьому всіляко підтримують. Люди не розуміють, що кошти сільських бюджетів, це їхні "кровні" податки, які вони мають повне право контролювати і питати депутатів на загальних зборах територіальної громади про використання бюджетних коштів. Для прикладу, торік на утримання сільської ради передбачалось пів мільйона гривень, а в цьому році - до півтора мільйона, а на соціально-економічний та культурний розвиток громади тільки сотні тисяч...

Райдержадміністрацією постійно проводиться робота щодо збільшення ставки земельного податку фізичними особами до одного відсотку від нормативно-грошової оцінки земельних часток (паїв).

Переконаний, потрібно встановити однакові розміри ставки земельного податку як для сільгоспвиробників, так і для одноосібників. Це поставить всіх в рівні умови і значно збільшить надходження до районного та місцевих бюджетів.

Проте зробити це не так просто, адже всі податки за землю фермерськими господарствами сплачуються в повному обсязі і становлять від 3 до 7 тис. грн., тоді як одноосібники (фізичні особи) сплачують не більше 800 грн. за один гектар.

Звичайно, в районі є дисципліновані платники податків, які також надають будь-яку іншу допомогу із благоустрою сіл, згадаймо лише цьогорічне розчищення місцевих доріг в районі від снігових завалів. Крім того, наші аграрії як чарівники, за першим покликом виділяють кошти на різні потреби. Ну ніяк не можуть деякі директори шкіл, голови сільських рад відійти від радянської системи "випрошування" матеріальної допомоги від місцевих фермерів то на ремонт приміщення сільської ради чи школи, то на придбання якогось обладнання чи фарбу. А ті й раді, маючи при цьому бонуси у вигляді занижених ставок земельних та інших податків. Жителі району натомість мають купу невирішених роками соціальних, земельних та побутових проблем, не відремонтовані дороги та інше.

Якщо у сільських радах немає об'єктивної потреби підвищувати орендну плату, то виникає питання, невже, наші громади настільки самодостатні, що їм не потрібні гроші на розвиток сіл? У вас все є? У вас сучасна інфраструктура, відремонтовані клуби, цивілізовані адмінбудівлі сільських рад, надаються комунальні послуги?

Якщо не почнуть на селі чесно хазяйнувати, то так і будемо найбіднішою країною при багатих ресурсах і найкращій у світі землі... Чим менше коштів надходить до бюджету і не прозоро розподіляється, тим більше село занепадає.

Так що, давайте не дурити один одного та всіх навкруги, а переходити на цивільні розумні податки, і тоді перспективи розвитку, про які ми так багато говоримо стануть реальними.

Закликаю всіх жителів Любашівського району цікавитись у місцевої влади, на що депутатський корпус спрямовує бюджетні кошти. Брати активну участь під час проведення щорічних звітів сільськими радами, щоб мати змогу здійснювати справжній контроль за витрачанням зібраних податків і зборів.

 

На знімках: під час підписання меморандумів щодо сплати орендної плати власникам паїв на рівні не менше 8% від нормативної грошової оцінки землі.