20.03.2019

Заходи щодо запобігання та протидії домашньому насильству, що потрібно знати та як діяти.

                Заходи щодо запобігання  та протидії  домашньому насильству,

 що потрібно знати та як діяти.

 

       Домашнє насильство одне з негативних явищ, яке на жаль «процвітає» в нашому суспільстві. Від домашнього насильства потерпають і діти, і дорослі різного віку  -  молоде та подружжя середнього віку,  подружжя пенсіонерів та особи  похилого віку. Страждають батьки від морального та фізичного насильства своїх дітей, діти - від насильства батьків та старших родичів. Найчастіше випадки домашнього насильства відбуваються коли кривдники знаходяться  в стані алкогольного (наркотичного) сп’яніння та не контролюють свої дії. 

         З метою протидії домашньому насильству   статтями  24,25,26,27,28  Закону України «Про запобігання  та протидію  домашньому насильству»   запроваджено комплексний підхід та визначено систему  спеціальних заходів щодо запобігання та протидії  фізичному, психологічному та сексуальному насильству в сім’ї. Законом встановлено, що  до кривдника  (особи що вчинила домашнє насильство в будь-якій формі) суб’єктами,  що здійснюють  заходи у сфері запобігання  та протидії домашньому насильству може бути встановлено спеціальні заходи  щодо протидії домашньому насильству:

-          терміновий заборонний припис стосовно кривдника ( виноситься  уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України);

-          обмежувальний припис стосовно кривдника ( видається судом);

-          взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (здійснюється  уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України);

-          направлення кривдника на проходження програм для кривдників (відповідальні місцеві державні адміністрації  та органи місцевого самоврядування).

Про особливості перших двох  основних заходів більш детальніше.

       Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції  України у разі  існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та містить такі заходи:

    1) зобов’язання залишити місце проживання  (перебування) постраждалої особи;

    2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

    3) заборона  в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

     Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.

     Вимога поширюється на місце спільного проживання постраждалої особи та кривдника незалежно від того, чи належить таке приміщення одному з них на праві власності, чи дане приміщення є орендованим, або право на квартиру / будинок належить родичам або знайомим.  Припис виноситься строком до 10 діб  за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником  уповноваженого підрозділу органів поліції за результатами оцінки ризиків.

     Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду.

      Обмежувальний припис видається судом у порядку, встановленому  Цивільним  процесуальним кодексом України.  Звернутись до суду із  заявою про видачу припису стосовно кривдника мають право:

1)      постраждала особа або її представник;

2)      у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні  представники дитини, родичі дитини, а також орган опіки та піклування;

3)      у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

     Заяву про видачу обмежувального припису громадяни подають до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі,  а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить  до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб – за місцезнаходженням цього закладу.

     Обмежувальний припис видається на строк від 1 до 6 місяців  та може бути продовжений судом на строк не більше 6 місяців та лише  один раз.

     Судом визначається один чи кілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладання на його відповідних обов’язків:

-          заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

-          усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права  спільної сумісної власності  або особистою приватною власністю постраждалої особи;

-          обмеження спілкування  з постраждалою дитиною;

-          заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання  (перебування), навчання, роботи, інших місць  частого відвідування постраждалою особою;

-          заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику,переслідувати її в будь-який спосіб спілкуватись з нею;

-          заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Про видачу  обмежувального  припису  кривднику  суддя  у встановлений законом

строк інформує уповноважені підрозділи органів поліції  за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, також  райдержадміністрацію, виконавчі органи сільських та селищних рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи. 

Обмежувальний припис  не може  містити заходів, що обмежують право проживання

чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником  є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

        Постраждала особа може вимагати  від кривдника компенсації  її витрат  на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає  з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей  чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

        Також,   за домашнє насильство передбачена  кримінальна відповідальність,   з 11 січня 2019 року  набрав чинності закон України  від 6 грудня 2017 року № 2227 – VIII «Про внесення змін до Кримінального та  Кримінального процесуального кодексу України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи  про запобігання  насильству стосовно жінок і домашньому насильству  та боротьбу  з цими явищами», в якому ст.1261  передбачено,  що  домашнє насильство тобто умисне систематичне вчинення  фізичного, психологічного  або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього  подружжя або іншої особи, з якою  винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких  відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я,  втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості  життя  потерпілої особи,  -    карається  громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням  волі на строк до  2 років.

        Особи, які постраждали  від домашнього насильства,  насильства  за ознакою статі  та насильства по відношенню до дітей можуть звертатись  особисто, або в телефонному режимі до управління соціального захисту населення Любашівської райдержадміністрації,  тел. 2-24-03; до  районного Центру соціальних служб для сімей, дітей  та молоді  Любашівської райдержадміністрації, тел. 2-27-91; до служби у справах дітей  райдержадміністрації, тел. 2-24-14;  за місцем проживання до сільської  або селищної ради (до старости).

       Постраждалі особи від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також діти ( усі, які звернулись з даного питання) мають право на безоплатну правову допомогу  звернувшись до Любашівського бюро правової допомоги, тел. 2-22-02.